Сьогодні промислове виробництво продуктів харчування рідко обходиться без харчових добавок. Під час використання стандартних технологій вони дозволяють уникнути швидкого псування, посилити та поліпшити смакові якості, досягти бажаних властивостей, наприклад, консистенції або кольору.
Згідно з класифікацією, прийнятою в Євросоюзі, кожній добавці надано E-номер. Е-добавки бувають мінерального, рослинного, тваринного походження або хімічно синтезованими. Їх наявність у складі продукту не обов'язково свідчить про небезпеку або потенційну шкоду - є цілком нешкідливі різновиди. Наприклад, сіль або лимонна кислота - це безпечні консерванти, якщо використовувати їх без зловживання, а пектин - природний загусник, який не несе шкоди для здоров’я. Але нерідко виробники вводять до складу Е-компоненти виключно з метою знизити витрати на виробництво. Або надати продукту невластивий йому колір, смак, аромат, щоб підвищити його привабливість для споживача.
Сьогодні використовується кілька тисяч e-добавок. За різними класифікаціями, вони діляться на групи.
Всесвітня організація охорони здоров'я диференціює добавки на смакоароматичні (підсилювачі смаку та ароматизатори), ферментні (речовини, що прискорюють біохімічні процеси під час виробництва) та інші добавки (сюди відносяться консерванти, барвники, підсолоджувачі).
ВООЗ вважає за доцільне використання харчових добавок лише тоді, коли цього вимагає технологічний процес виробництва. Прагнення ввести покупця в оману не виправдовує їх застосування. Але такий підхід типовий для багатьох виробників.
Є спеціальний міжнародний орган, відповідальний за оцінювання - JECFA. Це спільний комітет експертів ВООЗ і ФАО (продовольчої та сільськогосподарської організації ООН).
Щоб продукт, який містить харчові добавки, потрапив на міжнародний ринок, він має отримати схвалення JECFA. В процесі перевірки його повинні визнати безпечним, виходячи з гранично припустимих значень дозування добавок у складі. На внутрішніх ринках цілком може бути присутнім товар, який не відповідає цим критеріям, але його склад не суперечить місцевими нормами.
Перш ніж потрапити на міжнародний ринок в якості безпечної, добавка має пройти низку випробувань. Серед них є обов'язкові, а є рекомендовані.
● Токсикологічні дослідження - обов'язково.
● Дослідження на предмет гострої токсичності - бажано.
● Перевірка процесу всмоктування, розподілу, метаболізму і виведення - обов'язково.
● Дослідження субхронічної токсичності при повторному вживанні - обов'язково.
● Дослідження токсичності для репродуктивної системи та перинатального розвитку - обов'язково.
● Генетична токсичність - обов'язково in vitro, опціонально in vivo
● Дослідження канцерогенності - обов'язково.
Але навіть безпека за міжнародними стандартами не гарантує, що добавка не матиме небажаний вплив на організм. Це стає зрозумілим, якщо заглибитись в критерії оцінювання.
Таким чином, шкідливі речовини все одно є в продуктах, навіть якщо склад вважається безпечним та припустимим.
Які з них найнебезпечніші та яким чином вони можуть нашкодити здоров'ю, ми розглянемо в наступній статті.
Особлива технологія висушування продуктів SUSHKA дозволяє створювати готові страви без застосування ароматизаторів, барвників і підсилювачів смаку.
Продовжуючи використовувати наш веб-сайт, ви надаєте згоду на застосування кукіз, включаючи кукіз третіх сторін та інші технології, які використовуються в статистичних та аналітичних цілях. Ця інформація дозволяє нам покращити ваше перебування на сайті та якість наших послуг.
Будь ласка, ознайомтесь з нашою оновленою Політикою конфіденційності.